Каталог гарячих пропозицій з нерухомості - Туреччина (Анталія)
Зміст
Щорічні витрати на квартиру або віллу в Туреччині майже напевно будуть нижче, ніж на аналогічний об'єкт в Іспанії, Італії або інших країнах Європи. Податки на нерухомість є і тут, але їх розмір порівняно невеликий, а комунальні послуги коштують набагато дешевше. Іноземці, як і громадяни Туреччини, самі відповідають за своєчасну оплату всіх рахунків.
Жодних додаткових зборів спеціально для нерезидентів в Туреччині немає. Іноземці платять ті ж податки, що й всі місцеві.
Розмір щорічного податку на нерухомість у Туреччині (Emlak vergisi) залежить від типу об'єкту – житловий, комерційний або земельну ділянку.
|
Тип нерухомості |
Податкова ставка |
|
Житло – квартири і вілли |
0,1% - в провінції 0,2% - у великих населених пунктах |
|
Комерційні об'єкти – офіси, магазини, ресторани |
0,2% - в провінції 0,4% - у великих населених пунктах |
|
Земельну ділянку без дозволу на будівництво |
0,1% - в провінції 0,2% - у великих населених пунктах |
|
Земельна ділянка з виданим дозволом на будівництво |
0,3% - в провінції 0,6% - у великих населених пунктах |
Важливо враховувати, що ці податкові ставки нараховуються від кадастрової вартості майна, зазначеної в ТАПУ, а вона, як правило, у кілька разів нижче ринкової, тобто тієї, яка була сплачена при угоді. В результаті, практично за будь-курортну квартиру набігає не більше €100 на рік, частіше – менше.
Оплачувати податок необхідно 2 рази на рік – до кінця травня і до кінця листопада. Можна і за один раз внести всю суму.
Щоб розплатитися з державою, треба прийти в районну адміністрацію (Belediye) і пред'явити ТАПУ. Власнику назвуть потрібну суму і дадуть реквізити для сплати податку. Крім того, цей збір можна сплатити онлайн на сайтах міських властей. Приміром, власники нерухомості в Аланьї можуть скористатися порталом місцевої міської адміністрації.
Крім податку власники нерухомості оплачують невеликі муніципальні збори – за вивезення сміття та прибирання вулиць. Їх розмір визначає адміністрація міста в залежності від розташування і площі об'єкту. Як правило, рахунок знаходиться в межах €10-40 в рік.
Всі комунальні послуги в Туреччині оплачуються за лічильниками. Крім того, незалежно від того, власник живе в квартирі чи ні, необхідно вносити плату за утримання комплексу – так званий Айдат.
Всі власники квартир «скидаються» на підтримку в хорошому стані загальної інфраструктури – чистку басейнів, обслуговування ліфтів, закритих воріт і камер відеоспостереження, прибирання саун, хамамів і фітнес-залів, оплату послуг садівника, охоронця, консьєржа. Відповідно, чим більша інфраструктура в комплексі, тим вище щомісячна плата для кожного власника нерухомості.
Розмір айдата визначають мешканці на щорічних зборах, вони ж вибирають керуючого або наймають спеціальну компанію. Айдат може становити як €10 в місяць для квартири в рядовому міському будинку без власної території, так і €100 – для елітного курортного комплексу з кількома басейнами, дитячими майданчиками та іншої «начинкою».
Оплачувати можна готівкою керуючому (при цьому варто не забути отримати квитанцію) або на банківський рахунок керуючої компанії.
За статистикою, ціни на електроенергію в Туреччині – одні з найнижчих в Європі (дешевше тільки в Болгарії і Угорщини). І все ж з-за працюючих кондиціонерів та інших електроприладів рахунки можуть бути значними.
Приміром, цілодобово з включеним кондиціонером власник «однушки» буде платити за світло близько €50-60 в місяць, якщо охолоджувати треба кілька приміщень, то ще більше. Тому місцеві звикли економити – встановлюють енергозберігаючі лампочки й техніку, змінюють електроплити на газові, намагаються максимально використовувати дешеві «нічні» тарифи.
Плата за електрику списується за лічильниками. Причому у країні діють кілька тарифів – нічні у кілька разів дешевше. У середньому, €0,11-0,18 за кВт/год в залежності від часу доби, регіону розташування нерухомості, обсягів споживання.
Оплачувати рахунки можна в міській адміністрації, через інтернет-банк, в банкоматах чи відділеннях пошти. За борги відключають електрику, щоб відновити подачу, треба буде повністю погасити борг з урахуванням пені.
Вода в Туреччині обходиться дешевше електрики. В середньому за 1 куб. м води платять €0,5-1,5 залежно від обсягів використання.
Централізованого гарячого водопостачання в Туреччині немає. Воду нагрівають бойлерами чи сонячними батареями (останні допомагають економити електрику).
Зверніть увагу: При зміні власника в квартирі треба укласти новий договір на постачання електрики та води. Вартість для новобудов – близько €200-300, для «вторинки» - в два рази нижче. Для підключення знадобиться оригінал і копія закордонного паспорта власника, копія ТАПУ або договору оренди, Искан на нерухомість, страхування від землетрусів DASK.
Газ проведений далеко не у всі квартири в Туреччині. Місцеві жителі звикли користуватися балонами, які можна купити за €15-30. Одного балона сім'ї з трьох чоловік вистачає на 3-4 місяці.
Традиційне для Росії або України центральне опалення в Туреччині зустрічається рідко. Наприклад, на Анталійському узбережжі його можна знайти тільки в самій Анталії, і навіть там, не у всіх районах.
У великих комплексах може бути своя котельня на кілька будинків, часто мешканці встановлюють окремі котли в квартирах, що працюють від електромережі, на газі або рідкому паливі. В старому фонді місцеві жителі використовують пічки-буржуйки.
На південних курортах з-за теплого клімату для обігріву квартири взимку зазвичай вистачає потужностей кондиціонерів, які встановлені в кожній квартирі. Правда, в цьому випадку збільшується рахунок за електрику.
У Туреччині зараз активно розвивається мобільний інтернет – у багатьох великих містах є мережі 4G. Оператори Turkcell, TurkTelekom, Vodafone пропонують приблизно однакові умови: сім-карта з включеним пакетом 60-100 хвилин і 1-2 ГБ інтернету коштує близько €10-15 на місяць.
Зверніть увагу: турецька сімка буде працювати на телефоні, який не зареєстрований в Туреччині, до 3 місяців, потім апарат заблокують. Щоб постійно користуватися зв'язком, треба поставити телефон на облік в митній службі та оплатити невелику мито – близько €20.
В квартиру можна провести домашній інтернет з ТБ-пакетом (ADSL або оптоволокно, якщо будинок підключений до мереж). Стандартний цінник за ці послуги €15-30 в місяць. Варто враховувати, що договори з провайдерами підписуються на тривалий термін (1-2 роки) та за дострокове розірвання передбачені штрафи.
У Туреччині власники нерухомості повинні обов'язково оформляти страховий поліс від землетрусів – DASK. Вартість - €15-150 в рік в залежності від характеристик об'єкта і бажаного покриття.
Квартира в житловому комплексі з басейном, сауною, фітнесом, дитячим майданчиком , 1+1 (1 спальня + 1 вітальня), площа 65 кв. м, ціна €62 000 , 1 км від моря.
Туреччина – популярна у туристів країна з довгим курортним сезоном. У теплу пору року квартира з 1 спальнею в хорошому комплексі біля моря в Аланьї може здаватися за €250-500 в тиждень (в залежності від стану об'єкта, сезону, часу бронювання). При здачі нерухомості на довгий термін (від року) схожі апартаменти 1+1 принесуть €250-350 в місяць.
Зверніть увагу: З 22 січня 2017 року в Туреччині набув чинності закон, згідно з яким здати житло на короткий термін може тільки юридична особа з ліцензією на даний вид діяльності і при дотриманні ряду вимог.
Фактично, для рядових власників 1-2 квартир на узбережжі цей вид заробітку став недоступний. Рішення можуть бути наступними. По-перше, як і раніше дозволено здавати нерухомість на довгий термін. По-друге, можна купити нерухомість у компанії, яка професійно займається подобової орендою (має відповідну ліцензію).
Податок на дохід від оренди нерухомості в Туреччині
|
Розмір доходу |
Податкова ставка |
|
До 13 000 лір |
15% |
|
13 001 – 30 000 лір |
20% |
|
30 001 – 70 000 лір |
27% |
|
Від 70 001 лір |
35% |
Послуги по здачі в оренду нерухомості в Туреччині зазвичай пропонують агентства, які займаються купівлю-продажем. Сюди входять прибирання, догляд за об'єктом, а також пошук орендарів, укладення договорів, контроль платежів. Крім того, у багатьох забудовників є власні відділи оренди. Існують проекти, в яких забудовник спільно з керуючою компанією гарантує здачу нерухомості протягом декількох років, а власник отримує фіксовану договором суму, незалежно від результатів фактичної здачі. Можна розраховуватися з керуючим і за фактом заселення мешканців, віддаючи обумовлений відсоток від квартплати.
Витрати на проживання в Туреччині нижче, ніж у великих містах Росії. Наприклад, якщо ви переїдете з Москви в Аланію або Стамбул, то за оренду будете платити на 60-75% менше, за обіди в кафе і ресторанах – на 40-53%, а за продукти в магазинах – на 10-23% менше (дані Numbeo). Втім, і зарплати в Туреччині, як правило, нижче.
Читайте детальніше:
Турецький ринок нерухомості знову на підйомі. Після спаду в 2016 році (з-за конфлікту з Росією і спроби державного перевороту) число угод з іноземцями зростає. Росіяни – в п'ятірці лідерів. Ціни на квартири і будинки збільшуються на 10-15% в рік, втім, курс місцевої валюти нестабільний, а загальна інфляція в країні висока. Але місцеві власті приймають нові закони для підтримки закордонного попиту. Тому продати якісну квартиру за адекватною ціною буде нескладно.
Дві найбільш істотних статей витрат для продавця квартири в Туреччині – державний податок на дохід від продажу нерухомості і гонорар ріелтора, без якого навряд чи вдасться обійтися.
Податки при продажу нерухомості в Туреччині
Власники нерухомості – фізичні особи, в тому числі іноземці звільняються від сплати податку на приріст капіталу від продажу об'єкта, якщо володіли їм більше 5 років. Якщо угода укладається раніше, то ставка податку – прогресуюча, залежно від розміру прибутку (дані в таблиці за 2017 рік).
|
Розмір доходу |
Податкова ставка |
|
До 13 000 лір |
15% |
|
13 001 – 30 000 лір |
20% |
|
30 001 – 70 000 лір |
27% |
|
Від 70 001 лір |
35% |
Власники нерухомості – юридичні особи – сплачують податок при продажу 20% від розміру прибутку.
Гонорар ріелтора в Туреччині
У Туреччині немає фіксованих ставок агентської винагороди – це предмет для переговорів. На практиці, ріелтори зазвичай беруть з продавця 3-6% від ціни об'єкта.
